Словник Української Мови
Еремур — рід багаторічних трав’янистих рослин родини асфоделевих, поширених у Середній та Передній Азії, з високими суцвіттями-китицями та довгими прикореневими листками; декоративна та лікарська рослина.
Еремур — народна назва рослини шафран (крокус) у деяких регіонах України.
1. (у ботаніці) явище, коли на одній рослині утворюються плоди різної форми, будови або розміру.
2. (у ботаніці) наявність у одного виду рослин кількох типів плодів, що відрізняються за морфологічними та біологічними ознаками (наприклад, здатністю до поширення).
1. Прізвище видатного нідерландського (фламандського) художника Раннього Відродження Яна ван Ейка (бл. 1390–1441), одного з основоположників портретного та пейзажного жанрів у західноєвропейському живописі, майстра олійного живопису.
2. У мистецтвознавстві — художній стиль, техніка або твір, що асоціюються з творчістю Яна ван Ейка та його школи, для яких характерні ретельність виконання, глибокий символізм, інноваційне використання олійних фарб та досягнення високої реалістичності зображення.
Еремофіт — рослина, пристосована до життя в пустелях, напівпустелях та інших посушливих місцевостях, що має специфічні морфологічні та фізіологічні ознаки для збереження води та протистояння спеці.
Еремофіт — ботанічний термін, що позначає вид, рід або екологічну групу ксерофітних рослин, характерних для посушливих (еремофільних) біотопів.
Ван-Дейк — прізвище нідерландських художників, найвідомішим з яких є Антоніс ван Дейк (1599–1641), фламандський живописець, графік та майстер портрета, учень П. П. Рубенса, придворний художник англійського короля Карла I.
Ван-Дейк — поширена назва коричнево-каштанового кольору з червонуватим відтінком, що походить від часто використовуваного художником Антонісом ван Дейком пигменту для зображення волосся та тканин (наприклад, “фарба ван-дейк”).
Ван-дейк — тип борідки, коротко підстриженої та загостреної, популярний у чоловіків у XVII столітті та названий на честь Антоніса ван Дейка, який часто зображував персонажів з таким типом бороди.
1. (геогр., біол.) Такий, що поширений у різних природних зонах або стосується різних природних зон; протилежне гомозональний.
2. (геол.) Пов’язаний з відкладеннями, що утворилися в різних фаціальних зонах.
1. Стосовний до вамбака (рід дерев родини вербових, що поширений у Північній Америці), властивий йому; зроблений з деревини вамбака.
2. Який має колір, схожий на колір світлої деревини вамбака; світло-жовтувато-коричневий.
Зменшувально-пестлива форма від слова “валіза” — невелика валіза, компактна дорожня сумка для речей.
Еремофобія — патологічний страх перед самотністю, перебуванням на самоті або в безлюдному місці; різновид тривожного розладу.
Еремофобія — рідкісний психічний стан, що характеризується ірраційною та нав’язливою боязню пустель, безлюдних просторів або спустошених місць.