ереміт

1. Релігійний подвижник, який добровільно відмовляється від мирського життя та живе на самоті (часто в пустельній місцевості) для молитви, аскетичних практик і духовного самовдосконалення; пустельник, відлюдник.

2. (Переносне значення) Людина, яка веде замкнутий, самітницький спосіб життя, уникає товариства інших людей; самітник.