Словник Української Мови
1. Власна назва українського національно-визвольного руху (зокрема, загонів повстанців) на Правобережній Україні, що діяв проти російської імперської влади в 50–60-х роках XIX століття; учасник цього руху.
2. Заст. Те саме, що вихор (у значенні сильного вітру, виру).
1. Власна назва вітру, що дме з великою силою, з вихром; поривчастий, швидкий вітер.
2. Рідкісне. Те саме, що вихор — повітряний потік, що обертається з великою швидкістю навколо вертикальної або похилої осі.
Вихрестка — власна назва українського народного танця, який виконується парами, що рухаються по колу (хрестоподібно) та має веселий, жвавий характер.
Вихрестка — музична пісня-танець, під яку виконується однойменний танець; часто має розмір 2/4.
Електрокардіоскоп — медичний прилад для візуального спостереження за електрокардіограмою (кривою серцевої діяльності) на екрані електронно-променевої трубки в реальному часі без її фіксації на папері.
Гарячела́мкість — властивість матеріалів (переважно металів та сплавів) руйнуватися, тріскати або втрачати міцність при високих температурах, особливо під час нагрівання або охолодження.
Гарячела́мкість — явище крихкості, що виникає в металах у певному діапазоні температур (зазвичай вище 300–400 °C) внаслідок структурних змін, виділення домішок на границях зерен або взаємодії з навколишнім середовищем.
1. Власна назва українського національного символу, який є різновидом хреста з рівними, симетрично розташованими гілками, що зазвичай закінчуються роздвоєнням (ластівчиним хвостом) або іншими декоративними елементами; символізує сонце, вогонь, життя та рух.
2. Геометричний орнамент, декоративний мотив або геральдичний знак у формі такого хреста, що широко використовується в українській народній вишивці, писанкарстві, різьбленні та геральдиці.
1. (в метеорології) Процес формування атмосферних вихорів, таких як смерчі, торнадо, тропічні циклони, що виникає внаслідок специфічного поєднання атмосферних умов (нестійкості повітряних мас, зсуву вітру, вологості тощо).
2. (в гідродинаміці та фізиці) Загальний процес утворення вихрових структур у рідині або газі, що характеризується інтенсивним обертанням частинок навколо спільного центру.
Властивість або стан, що характеризується схожістю на вихор, кругові обертальні рухи або спіралеподібну форму.
1. (про матеріали, перев. метали) Такий, що має властивість ламатися, руйнуватися під дією високої температури або при значних температурних перепадах.
2. (перен., про стосунки, стан) Надзвичайно тендітний, крихкий, нестійкий, схильний до швидкого розпаду через сильне внутрішнє напруження або вплив зовнішніх чинників.
Медичний пристрій для безперервного спостереження та реєстрації електричної активності серця (електрокардіограми) пацієнта, часто з можливістю сигналізації при виникненні небезпечних аритмій.