Словник Української Мови
1. (у фізиці, техніці) Такий, що здатний до автоколивань — самозбуджених коливань, які підтримуються за рахунок постійного джерела енергії без зовнішнього періодичного впливу.
2. (у біології, медицині) Такий, що стосується або характеризує внутрішні ритмічні процеси в організмі, що виникають і підтримуються самостійно.
Оптичний прилад для точного вимірювання малих кутів, визначення паралельності поверхонь або перпендикулярності осей, принцип дії якого ґрунтується на поверненні світлового променя від досліджуваної поверхні в зворотному напрямку.
1. (фіз.) Пов’язаний з автоіонізацією — процесом самовільної іонізації атомів або молекул у газі або парі за високих температур або в сильних електричних полях.
2. (тех.) Стосуючийся методу дослідження поверхонь (автоіонна мікроскопія), заснованого на полевій іонізації атомів газу біля поверхні гострого металевого зразка під високою напругою для отримання її збільшеного зображення.
Автоіронія — здатність людини іронічно, з гумором і самокритикою ставитися до власних недоліків, помилок або невдач, часто з метою послабити їхню важливість або викликати співчуття.
Автоіронія — стилістичний прийом або риса творчої манери, коли автор (митець, письменник) свідомо використовує іронію щодо самого себе, своїх творів або своєї позиції.
Автойонізатор — власна назва пристрою для автоматичного визначення йонів у наукових дослідженнях, зазвичай у фізиці плазми або хімії.
1. (у лінгвістиці) Пов’язаний з автойонізацією — процесом утворення власних назв (етнонімів, топонімів тощо) від самоназви народу або місцевої назви, що відбувається всередині самої мови без запозичення з інших мов.
2. (у культурології та соціології) Стосуючийся процесу формування та зміцнення власної ідентичності, самобутності та самовизначення народу, етнічної групи або спільноти.
Автойонізація — у давньогрецькій міфології та релігії: ритуальний акт самозаклання, самопожертви божества або героя, що призводить до його переродження, оновлення або перетворення на іншу сутність; символ циклічності життя та природи.
Автойонізація — у культурології та релігієзнавстві: концепція або міфологема про добровільне самознищення з подальшим відродженням, що розглядається як джерело життя, плодючості або становлення нового світового ладу.
1. (у давньогрецькій міфології та історії) корінний, первісний, що жив на певній території з найдавніших часів; автохтонний.
2. (у біології) місцевий, що походить з даної місцевості; автохтонний.
Автокарбюрування — власна назва (бренд) української компанії, що спеціалізується на продажу, встановленні та обслуговуванні автомобільних карбюраторів, а також пов’язаних з ними вузлів паливної системи.
Автокарбюрування — розмовна назва мережі сервісних центрів або магазинів автозапчастин, що належать однойменній компанії.
Автокаріогамія — у ботаніці: тип статевого процесу у деяких грибів, при якому злиття ядер (каріогамія) відбувається між двома ядрами, що походять від однієї материнської клітини, тобто в межах однієї клітини.