автоколивний

[ɑʋtokolɪʋnɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. (Фізика) –

    (у фізиці, техніці) Такий, що здатний до автоколивань — самозбуджених коливань, які підтримуються за рахунок постійного джерела енергії без зовнішнього періодичного впливу.

  2. (Біологія) –

    (у біології, медицині) Такий, що стосується або характеризує внутрішні ритмічні процеси в організмі, що виникають і підтримуються самостійно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. автоколивний, р. автоколивного, д. автоколивному, з. автоколивного, о. автоколивним, м. автоколивнім

Більше записів