• етантіоамід

    Етантіоамід — органічна сполука, похідна тіоаміду, що має формулу CH₃C(S)NH₂; використовується в органічному синтезі як будівельний блок або реагент для отримання гетероциклічних сполук.

  • гланда

    1. Міндалина, парний орган лімфатичної системи, розташований у глотці по обидва боки від язичка; нерідко уживається у множині — «гланди».

    2. Розм. Ураження, запалення цих органів (зазвичай у множині: «у мене болять гланди», «запалилися гланди»).

  • векселевий

    1. Стосунний до векселя, властивий векселю; призначений для векселів.

    2. Забезпечений векселем або пов’язаний з видачею, обігом векселів.

  • ведмедкуватий

    1. Який за зовнішнім виглядом, характером або поведінкою нагадує ведмедя; міцної, незграбної статури, повільний у рухах.

    2. У ботаніці: що стосується або належить до роду рослин Ведмедиця (Arctium), з яких найпоширеніша — лопух (Arctium lappa).

  • векнутися

    1. (розм.) Різко, з силою вдаритися об щось, отримати удар; влупитися, вдаритися.

    2. (перен., розм.) Несподівано та різко зіткнутися з чимось неприємним, потрапити в складну або незручну ситуацію; наштовхнутися.

  • ведмедичин

    Власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області; що стосується цього села, характерний для нього (наприклад, ведмедичинський краєвид).

  • ведмедикуватий

    1. Який своєю зовнішністю, характером або поведінкою нагадує ведмедя; міцної, незграбної статури, повільний у рухах.

    2. Перен. Недостатньо ввічливий, незграбний у спілкуванні, поступливий.

  • етантіал

    Етантіал — власна назва вигаданого персонажа з фентезійної серії книг “Архонт” українського письменника Макса Кідрука, могутній архонт, один із ключових антагоністів у всесвіті твору.

  • векнути

    1. (розмовне) Видати короткий, різкий звук, схожий на «век», зазвичай про птахів або інших тварин.

    2. (переносне значення, розмовне) Раптово або несподівано померти, загинути.

  • гламур

    1. Блискучий, розкішний, часто надмірно вишуканий стиль життя, одягу, зовнішності або оточення, що асоціюється з багатством, світськістю та зовнішнім ефектом.

    2. Привабливість, заснована на зовнішній блискучий принадності, яскравій, але часто поверхневій естетиці; осліплюючий шик.

    3. Сукупність явищ у мас-культурі, моді та шоу-бізнесі, що пропагують ідеали розкоші, блиску та зовнішньої досконалості.