векселевий
[ʋɛksɛlɛʋɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Юриспруденція) –
Стосунний до векселя, властивий векселю; призначений для векселів.
- (Юриспруденція) –
Забезпечений векселем або пов’язаний з видачею, обігом векселів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. векселевий, р. векселевого, д. векселевому, з. векселевого, о. векселевим, м. векселевім