1. (у лінгвістиці) Пов’язаний з автойонізацією — процесом утворення власних назв (етнонімів, топонімів тощо) від самоназви народу або місцевої назви, що відбувається всередині самої мови без запозичення з інших мов.
2. (у культурології та соціології) Стосуючийся процесу формування та зміцнення власної ідентичності, самобутності та самовизначення народу, етнічної групи або спільноти.