Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “вихляти” — нестійка, хитаюча хода з перевалюванням з боку на бік; перевалювання тулуба або окремих частин тіла під час руху.
2. Рідкісне, нестійке, хитаюче коливання чого-небудь (наприклад, предмета, що стоїть нестійко).
1. Геофізичний метод дослідження будови земної кори, що ґрунтується на вивченні розподілу в ній електричного поля від штучного джерела струму з метою виявлення корисних копалин, вивчення геологічної будови тощо.
2. Медична діагностична процедура, при якій для обстеження порожнистих органів (наприклад, шлунка) використовується спеціальний зонд, оснащений електродами для реєстрації біопотенціалів.
1. (про коней) Різко піднімати передні ноги, ставати дибки, гарцювати на місці.
2. (перен., розм.) Уперто не погоджуватися з чимось, виявляти непокору, спротив.
1. Дія за значенням дієслова “вихлюпувати” — виливання рідини з посудини хлюпаючи, з характерним звуком або неакуратно, через край.
2. (у техніці, медицині) Процес видалення рідини (наприклад, палива, мастила, випоту) з резервуара, порожнини шляхом її виливання або відсмоктування.
Властивість за значенням прикметника “вихлюватий”; неохайність, неакуратність, недбайливість у зовнішньому вигляді, одязі або поведінці.
Пристрій для дослідження електричних властивостей атмосфери, що являє собою радіозонд, обладнаний спеціальними датчиками для вимірювання напруженості електричного поля, провідності повітря та інших параметрів.
Медичний інструмент у вигляді тонкого гнучкого зонда з електродом на кінці, призначений для введення в порожнини тіла з метою реєстрації біоелектричних потенціалів (наприклад, внутрішньоматкового тиску під час пологів).
Технічний пристрій у вигляді зонда з вбудованими електродами, що застосовується для вимірювань у важкодоступних місцях, середовищах або для контролю електропровідності.
1. Про коня або іншу верхову тварину: стрибати, підстрибувати, робити невеликі стрибки, часто з гойданням, виявляючи бадьорість або нетерплячку.
2. Про вершника: їхати верхи, змушуючи коня робити легкі стрибки або йти пишною, урочистою ходою.
3. Переносно: жваво, легко й швидко пересуватися, бігати, стрибати (переважно про дітей).
4. Переносно, розмовне: відвідувати якісь місця для розваг, гулянок; вештатися без певної мети.
1. Дія за значенням дієслова “вихльостувати” — різкий, сильний удар чимось гнучким та довгим (батогом, нагайкою, віткою тощо), що супроводжується характерним звуком.
2. (переносне значення) Різка, образлива критика, словесний напад, вербальне ціпання.
Вихлопування — процес видалення вологи з зерна, насіння або інших сільськогосподарських продуктів шляхом продування їх нагрітим повітрям (холодним або гарячим) у спеціальних установках — віялках або зерносушарках.
Вихлопування — технологічна операція в харчовій та сільськогосподарській промисловості, метою якої є не лише сушіння, а й очищення матеріалу від легких домішок (полови, пилу, луски) завдяки потоку повітря.
1. Гази, що утворюються під час роботи двигуна внутрішнього згоряння та викидаються в атмосферу через вихлопну трубу.
2. Процес викиду цих газів; випуск відпрацьованих газів.
3. Розм. Вихлопна труба, система випуску відпрацьованих газів автомобіля або іншого механізму.