Значення
- (Зоологія) –
Про коня або іншу верхову тварину: стрибати, підстрибувати, робити невеликі стрибки, часто з гойданням, виявляючи бадьорість або нетерплячку.
- (Зоологія) –
Про вершника: їхати верхи, змушуючи коня робити легкі стрибки або йти пишною, урочистою ходою.
- (Лінгвістика) –
Переносно: жваво, легко й швидко пересуватися, бігати, стрибати (переважно про дітей).
- (Лінгвістика) –
Переносно, розмовне: відвідувати якісь місця для розваг, гулянок; вештатися без певної мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я гарцюю, ти гарцюєш, він гарцює, ми гарцюємо, ви гарцюєте, вони гарцюють