гарцювати

[ɦɑrt͡sjuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. (Зоологія) –

    Про коня або іншу верхову тварину: стрибати, підстрибувати, робити невеликі стрибки, часто з гойданням, виявляючи бадьорість або нетерплячку.

  2. (Зоологія) –

    Про вершника: їхати верхи, змушуючи коня робити легкі стрибки або йти пишною, урочистою ходою.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: жваво, легко й швидко пересуватися, бігати, стрибати (переважно про дітей).

  4. (Лінгвістика) –

    Переносно, розмовне: відвідувати якісь місця для розваг, гулянок; вештатися без певної мети.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гарцюю, ти гарцюєш, він гарцює, ми гарцюємо, ви гарцюєте, вони гарцюють

Більше записів