вихлюватість

[ʋɪxljuʋɑtistʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Властивість за значенням прикметника “вихлюватий”; неохайність, неакуратність, недбайливість у зовнішньому вигляді, одязі або поведінці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вихлюватість, р. вихлюватості, д. вихлюватості, з. вихлюватість, о. вихлюватістю, м. вихлюватості, к. вихлюватосте

Більше записів