Властивість за значенням прикметника “вихлюватий”; неохайність, неакуратність, недбайливість у зовнішньому вигляді, одязі або поведінці.
вихлюватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “вихлюватий”; неохайність, неакуратність, недбайливість у зовнішньому вигляді, одязі або поведінці.
Відсутні