1. Дієслово доконаного виду, що означає отримати щось від когось шляхом наполегливих, благальних прохань, молінь; випросити.
2. (У переносному значенні) Досягти чогось, домогтися чогось тривалими й наполегливими зусиллями, важкою працею.
-
дагеротипія
Дагеротипія — перший практично застосовний спосіб фотографії, винайдений Луї Дагером у 1839 році, при якому зображення отримували на срібній пластині, покритій парами йоду, а потім проявляли парами ртуті.
Дагеротипія — фотографічний знімок (дагеротип), отриманий таким способом.
Дагеротипія — період у ранній історії фотографії, коли даний спосіб був основним.
-
вибичуватися
1. (розм.) Поводитися вибрикувато, витівкувато; виявляти непокору, своєрідність у поведінці, часто з метою привернути увагу.
2. (перен., розм.) Виділятися серед чогось своєю незвичністю, дивністю, різким відхиленням від загального тла або норми (про предмети, явища тощо).
-
дагеротип
1. Перший практично застосовний спосіб фотографії, винайдений Луї Дагером у 1839 році, що полягав у отриманні позитивного зображення на срібній пластині, попередньо висвітленій парами йоду та проявленій парами ртуті.
2. Фотографічний знімок, отриманий таким способом, що являє собою унікальне зображення на металевій пластині з дзеркальним блиском.
-
вибитися
1. Наполегливою працею, зусиллями досягти успіху, високого становища, стати помітним серед інших; пробитися.
2. Силою звільнитися, вирватися, вийти з якогось стану або обмеженого простору.
3. Випасти, вилетіти внаслідок удару або сили (про предмети).
4. Стати дуже втомленим, знесиленим від тривалої, напруженої роботи або руху.
5. Вийти з ладу, зношуванням або пошкодженням прийти в непридатність (про деталі механізмів).
6. Розгубитися, втратитися (про час, кошти тощо) внаслідок необліку або непередбачених витрат.
-
дагер
1. Скорочена назва дагеротипу — першого практичного способу фотографії, винайденого Луї Дагером у 1839 році, при якому зображення отримували на срібній пластині, опрацьованій парами йоду.
2. Рідкісне вживання як прізвиська або скороченого звертання до людини на прізвище Дагер.
-
вибитий
1. Такий, що був вибитий (ударом, поштовхом тощо); вибитий з чогось, випнутий назовні.
2. Який був отриманий, досягнутий з великими труднощами, наполегливими зусиллями (про перемогу, право, рішення тощо).
3. Розм. Сильно втомлений, знесилений; такий, що втратив здатність до активної діяльності.
4. Техн. Такий, що має заглиблення, рельєф, отримані шляхом штампування, карбування або лиття (про написи, візерунки тощо).
-
дага
Дага — традиційна довга крисна (ніж) з характерним хвилястим клинком, що походить з острова Сулавесі (Індонезія); використовувалася як зброя та ритуальний предмет.
Дага — рідкісне прізвище українського або білоруського походження.
-
вибити
1. Сильним ударом, поштовхом змусити щось випасти, відокремитися від чогось; викинути, виштовхнути.
2. Зробити отвір, пролом, ушкодження в чомусь ударом або пострілом.
3. Отримати, добути щось з когось зусиллями, наполегливістю, часто з труднощами.
4. Збити, зняти ударом (наприклад, пил з одягу).
5. У спорті: усунути суперника зі змагання; у іграх з м’ячем — сильно вдарити по м’ячу, відправивши його далеко або за межі поля.
6. Розмітити, нанести якісь позначки ударним способом (наприклад, вибити номер, дату на металі).
7. Витратити, втратити певну суму грошей у грі або на щось інше (розмовне).
8. Позбутися чогось шляхом інтенсивних дій (наприклад, вибити пляму).
-
даг
1. (геогр.) Гора, гірський масив або хребет у складі назв гірських вершин і систем у Криму та на Кавказі (наприклад: Аю-Даг, Демерджі-Даг).
2. (геол., заст.) Гірська порода, що використовувалася як абразивний матеріал для шліфування та полірування.