1. (Про людину) Такий, що відрізняється силою, здоров’ям, статністю; кріпкий, дужкий, міцної статури.
2. (Перен., розм.) Дуже хороший, чудовий, видатний за своїми якостями.
Словник Української Мови
1. (Про людину) Такий, що відрізняється силою, здоров’ям, статністю; кріпкий, дужкий, міцної статури.
2. (Перен., розм.) Дуже хороший, чудовий, видатний за своїми якостями.
1. (географія) Назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає територією Вінницької області.
2. (історична топоніміка) Назва села в Україні, що існувало на берегах однойменної річки (сучасна Вінницька область); згадується в історичних документах XVI століття.
1. Звільнятися, визволятися з якогось стану, становища або місця, де перебування було складним, незручним або небажаним (наприклад, з біди, з боргів, з тісного приміщення).
2. Вирушати, відправлятися кудись, долаючи певні труднощі або прикладаючи зусилля (часто пішки або зі складністю через відстань, погані дороги тощо).
3. Вийматися, діставатися звідкись (наприклад, з кишені, з ящика), часто з певними зусиллями або незручностями.
4. Розплутуватися, звільнятися з чогось, що обвиває, охоплює (наприклад, з павутини, з ліан).
5. Розмінюватися, обмінюватися на дрібніші гроші (розмовне).
1. Брати когось, щось із ряду інших за певними ознаками, віддаючи перевагу; обирати, відбирати.
2. Приймати рішення шляхом голосування; обирати на якусь посаду, до складу якогось органу.
3. Діставати, виймати щось із середини чогось, витягувати.
4. Розбираючи, розділяти, сортувати (наприклад, ягоди, крупи).
5. У гральних картах: брати до себе карти, що відповідають масті або гідності ходи гравця.
1. Рідкісна назва для невеликої, часто саморобної, лампи або світильника, що використовувався в побуті, зокрема в давніші часи.
2. У переносному значенні — застарілий, неяскравий чи несуттєвий джерело світла або просвітництва.
1. Такий, що був відібраний серед інших за певними критеріями або в результаті голосування; обраний.
2. (У релігійному контексті, часто з великої літери) Який має особливу благодать, призначення від Бога; обранник Божий (наприклад, про народ, людину).
3. (Перен.) Найкращий, видатний, який виділяється серед інших своїми якостями.
1. (діал.) Тісний, переповнений простір, де важко рухатися; натовп, тиснява.
2. (діал.) Стан тісноти, стискання; тиск.
3. (діал., перен.) Важке, пригнічувальне відчуття; тягар на душі, тривога.
1. Який стосується виборів, призначений для виборів або здійснюється шляхом виборів.
2. Який має право обирати (у виборах).
1. Віддалена за часом епоха, стародавні часи; те, що існувало або відбувалося в дуже далекому минулому.
2. Властивість за значенням прикметника “давній”; велика тривалість існування чого-небудь у часі, старовинність.
3. (у множині, зазвичай “давності”) Матеріальні пам’ятки, речі, документи, що збереглися від стародавніх часів.
4. (у праві) Термін, із закінченням якого настають певні юридичні наслідки (наприклад, придбання або втрата права).
1. (у техніці) Призначений для вибивання, видалення деталей або елементів із певного положення за допомогою удару або тиску (напр., вибивний молоток, вибивний стрижень).
2. (у поліграфії) Пов’язаний з процесом виготовлення штампа для тиснення, конгреву або вирізання певних елементів паперу чи картону (напр., вибивна форма).
3. (у текстильній промисловості) Стосовний до методу нанесення візерунка на тканину шляхом вибивання (набивання) фарби через трафарет.