давучка

[dɑʋut͡ʃkɑ] Прикметник

Буква:Д

Значення

  1. (Техніка) –

    Рідкісна назва для невеликої, часто саморобної, лампи або світильника, що використовувався в побуті, зокрема в давніші часи.

  2. (Література) –

    У переносному значенні — застарілий, неяскравий чи несуттєвий джерело світла або просвітництва.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. давучка, р. давучкої, д. давучкій, з. давучку, о. давучкою, м. давучкій

Більше записів