Значення
- (Лінгвістика) –
Дієслово доконаного виду, що означає отримати щось від когось шляхом наполегливих, благальних прохань, молінь; випросити.
- (Лінгвістика) –
(У переносному значенні) Досягти чогось, домогтися чогось тривалими й наполегливими зусиллями, важкою працею.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я виблагаю, ти виблагаєш, він виблагає, ми виблагаємо, ви виблагаєте, вони виблагають