вибитий

[ʋɪbɪtɪj] Прикметник

Буква:В

Значення

  1. (Техніка) –

    Такий, що був вибитий (ударом, поштовхом тощо); вибитий з чогось, випнутий назовні.

  2. (Лінгвістика) –

    Який був отриманий, досягнутий з великими труднощами, наполегливими зусиллями (про перемогу, право, рішення тощо).

  3. (Психологія) –

    Розм. Сильно втомлений, знесилений; такий, що втратив здатність до активної діяльності.

  4. (Техніка) –

    Техн. Такий, що має заглиблення, рельєф, отримані шляхом штампування, карбування або лиття (про написи, візерунки тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вибитий, р. вибитого, д. вибитому, з. вибитого, о. вибитим, м. вибитім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів