вибитий
[ʋɪbɪtɪj] Прикметник
Буква:В
Значення
- (Техніка) –
Такий, що був вибитий (ударом, поштовхом тощо); вибитий з чогось, випнутий назовні.
- (Лінгвістика) –
Який був отриманий, досягнутий з великими труднощами, наполегливими зусиллями (про перемогу, право, рішення тощо).
- (Психологія) –
Розм. Сильно втомлений, знесилений; такий, що втратив здатність до активної діяльності.
- (Техніка) –
Техн. Такий, що має заглиблення, рельєф, отримані шляхом штампування, карбування або лиття (про написи, візерунки тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вибитий, р. вибитого, д. вибитому, з. вибитого, о. вибитим, м. вибитім