Словник Української Мови
1. Синтетичний полімер, полівінілхлорид (ПВХ), пластична маса, що широко застосовується для виготовлення різноманітних виробів (плівок, труб, листових матеріалів, предметів побуту тощо).
2. Матеріал для виготовлення грамофонних платівок, а також сама платівка (зазвичай довгограюча), записана на такому матеріалі.
3. У хімії: одновалентний радикал етилену CH₂=CH–, що входить до складу багатьох полімерів.
1. У теорії інформації та математиці — узагальнення класичної ентропії Шеннона, що характеризує міру невизначеності або кількість інформації в джерелі з нескінченним алфавітом, де параметр ε (епсилон) регулює точність або масштаб розгляду, часто пов’язане з поняттям ентропійної розмірності.
2. У фізиці та теорії динамічних систем — кількісна міра складності або хаотичності траєкторії системи, що базується на ймовірності знаходження системи в станах, розділених відстанню не більше ніж ε, і застосовується для аналізу фрактальних структур та стохастичних процесів.
1. Власна назва торгової марки полімерного матеріалу на основі полівінілхлориду, що використовується для виробництва штучної шкіри, лицьових покриттів для меблів, сумок, взуття та інших галузевих і побутових виробів.
2. Розмовна назва самого виробу (наприклад, куртки, сумки) або шматка такого штучного шкірозамінника, виготовленого з цього матеріалу.
Хірургічна операція, під час якої створюють штучне сполучення (анастомоз) між печінковими протоками, жовчним міхуром та тонкою кишкою для відновлення відтоку жовчі.
1. (у поліграфії) процес створення або нанесення віньєток — невеликих декоративних малюнків, орнаментів, ініціалів або портретів, що використовуються для прикрашання сторінок книги, розділів, титульних аркушів тощо.
2. (у фотографії та кінематографії) технічний прийом затемнення країв зображення (по периферії кадру) для візуальної концентрації уваги на центральному об’єкті або для створення художнього, драматичного ефекту.
3. (у садівництві) історичний термін для позначення мистецтва створення невеликих, витончених квіткових композицій або орнаментів у садовому дизайні.
1. Назва п’ятої літери грецького алфавіту (Ε, ε), що позначає звук [е].
2. У математиці — умовне позначення нескінченно малої величини або довільного малого додатного числа.
3. У фізиці — позначення для діелектричної проникності середовища.
4. У фізиці елементарних частинок — коротка назва для епсилон-мезону.
Віньєтка — невелика декоративна композиція (малюнок, орнамент, візерунок) або друкарська прикраса у вигляді невеликого малюнка, що використовується в поліграфії для оформлення початку або кінця розділу книги, глави, статті, а також на бланках, запрошеннях, візитних картках.
Віньєтка — невелика за розміром ілюстрація (пейзаж, предмет тощо), що розміщується на початку або в кінці тексту, часто без чіткого прямого зв’язку з його змістом, виконуючи переважно декоративну функцію.
Віньєтка — у комп’ютерній верстці та дизайні: графічний елемент, декоративна рамка або орнамент, що використовується для оформлення сторінок веб-сайтів, документів, рекламних матеріалів.
Хірургічна операція, під час якої створюють штучне з’єднання (анастомоз) між жовчним міхуром, печінковими жовчними протоками та шлунком для відтоку жовчі.
1. Дія за значенням дієслова “віншувати”; висловлювання комусь добрих побажань з нагоди свята, радісної події, успіху.
2. Усне або письмове повідомлення, текст, що містить такі побажання; привітання.
Епропівець — власна назва українського видавництва, заснованого у 1992 році у Львові, яке спеціалізується на випуску художньої, дитячої, навчальної та науково-популярної літератури.