віньєтування

1. (у поліграфії) процес створення або нанесення віньєток — невеликих декоративних малюнків, орнаментів, ініціалів або портретів, що використовуються для прикрашання сторінок книги, розділів, титульних аркушів тощо.

2. (у фотографії та кінематографії) технічний прийом затемнення країв зображення (по периферії кадру) для візуальної концентрації уваги на центральному об’єкті або для створення художнього, драматичного ефекту.

3. (у садівництві) історичний термін для позначення мистецтва створення невеликих, витончених квіткових композицій або орнаментів у садовому дизайні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |