посередниця

1. Жінка, яка виступає посередником між двома сторонами для встановлення зв’язку, домовленості або врегулювання справи; представниця, проміжна особа.

2. Установа, організація або територія, що виконує роль проміжної ланки, сполучної ланки між кимось або чимось.

Приклади вживання

Приклад 1:
К в а д ρ а т. Ця посередниця подібна й на міст, що слугує сполученням між Богом і смертними.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |