Словник Української Мови
1. Самиця вовка; вовчиха.
2. Рослина з родини вовчникових, отруйний чагарник із жовтими квітами, що розквітає ранньою весною; вовче лико, вовчий плід, вовчі ягоди (Daphne mezereum).
3. Рослина з родини айстрових, багаторічна трав’яниста рослина з жовтими квітками; вовчак, вовчуг (Doronicum).
Властивість топологічного простору, при якій будь-які дві різні точки мають непересічні околи (відкриті множини, що містять ці точки); відокремлюваність, аксіома Гаусдорфа.
Електроогорожа — це система захисту території, що складається з натягнутих на ізоляторах металевих провідників, які перебувають під високою напругою; при дотику тварини або людини до провідника відбувається сильний електричний розряд, що відлякує, але не завдає серйозних ушкоджень.
Електроогорожа — це фізична конструкція (паркан, огорожа), обладнана такою системою провідників під напругою для обмеження пересування тварин або захисту об’єкта від проникнення.
1. Самка вовка (Canis lupus), хижого ссавця з родини псових.
2. Рослина з родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітками, що часто росте на полях і узліссях; народна назва для видів роду вовчуг (Carlina), зокрема вовчуга колючого (Carlina acaulis) або вовчуга польового (Carlina vulgaris).
3. Рослина з родини вовчецевих (Thymelaeaceae); народна назва для вовчелика (Daphne), зокрема вовчелика звичайного (Daphne mezereum).
1. Одиниця вимірювання магнітної індукції в системі СГС, названа на честь німецького фізика Карла Фрідріха Гаусса; 1 гаус = 10⁻⁴ тесла.
2. Прізвище видатного німецького математика, фізика та астронома Карла Фрідріха Гаусса (1777–1855).
1. Збільшено-зневажлива форма від слова “вовк”: великий, старий або грізний вовк.
2. У народній творчості та фольклорі — образне найменування вовка, яке часто вживається в казках, приказках, замовляннях.
3. Переносно — про жорстоку, хижу, небезпечну людину.
Електрообігрівач — побутовий або промисловий прилад, призначений для нагрівання приміщення, який перетворює електричну енергію на теплову.
1. Рослинна отрута, яку добували з вовчого лика (деяких видів рослин роду вовче лико) для отруєння вовків; також — сама рослина вовче лико.
2. Застаріла назва рослини вовчі ягоди (Daphne mezereum).
3. У народній творчості: фантастична, отруйна або чарівна рослина, що має надприродну силу; також — символ чогось небезпечного та підступного.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “вовк”: маленький або молодий вовк, а також уживається як ласкаве звертання до дитини чи близької людини.
2. Рід комах родини джмелеподібних (Bombus), що має густе волосся та соціальну організацію, подібну до бджолиної; джміль.
3. Рід риб родини вовчкових (Anarhichadidae), що мешкають у холодних морях; морський вовк.
4. Власна назва: літературний персонаж, прізвисько, назва твору тощо (наприклад, казковий персонаж Сірий Вовчик).
1. Велика дика бик (Bos gaurus) родини бикових, поширений у лісах Південної та Південно-Східної Азії, відрізняється масивним тілом, великими рогами та характерним світлим «панчоховим» забарвленням ніг.
2. Міфічна істота у слов’янській міфології, згадувана в деяких джерелах як чудовисько або велетень.