1. Отриманий як виграш, приз у грі, змаганні або лотереї.
2. Такий, що був здобутий перемогою у змаганні, сутичці, конфлікті тощо.
3. (перен.) Такий, що приніс користь, вигоду або був успішним завдяки зусиллям, розрахунку.
-
дворачка
1. Жіночий відповідник до слова “дворак” — особа, яка навчається у вечірній школі, школі робітничої молоді або навчальному закладі подібного типу, поєднуючи навчання з роботою.
2. Розм. Учниця, яка відвідує другу зміну в школі (другий клас).
-
вигранений
1. Такий, що був отриманий як виграш, здобутий у результаті перемоги в грі, змаганні або лотереї.
2. (У переносному значенні) Такий, що був досягнутий з великими труднощами, завдяки наполегливій боротьбі або зусиллям.
-
виграмоситися
1. (розм.) Набридливо, нав’язливо просити, випрошувати щось, часто з використанням плачу, скарг або інших емоційних проявів.
2. (розм.) З великими зусиллями, з труднощами отримати, добути щось.
-
двораки-утікачі
1. Історичний термін для позначення селян-кріпаків, які втекли від своїх поміщиків у період кріпосного права на території України, часто осідали на вільних землях (наприклад, у Запорозькій Січі) або шукали притулку в інших поміщиків.
2. У ширшому значенні — втікачі, які покинули своє місце проживання або соціальний стан, рятуючись від переслідувань, важких умов життя або праці, зокрема в історичному контексті.
-
дворак
1. (заст.) Двірський, придворний; людина, що перебуває при дворі монарха або знатної особи.
2. (заст., перен.) Підлабузник, прислужник; той, хто догоджає вищим за становищем, намагаючись отримати вигоду.
-
виграмолотися
Докладно, з великими зусиллями та наполегливістю щось вивчити, засвоїти, запам’ятати (переважно великий обсяг інформації).
-
вигравіюватися
1. (про зображення, напис тощо) Отриматися, утворитися внаслідок гравіювання; бути вирізаним, витравленим або відтисненим на поверхні чогось.
2. (переносно, про явище, образ, спогад тощо) Чітко та назавжди закріпитися, відбитися в свідомості, пам’яті.
-
дворазовість
Властивість або стан того, що відбувається, існує або виконується двічі, у два прийоми, етапи або рази.
У математиці та формальній логіці — властивість операції або функції, що визначається через дві інші операції або функції, або властивість, що характеризує подвійність.
-
вигравіювати
1. Вирізати, вирізьблювати який-небудь малюнок, напис, візерунок тощо на поверхні твердого матеріалу (металу, дерева, скла, каменю) за допомогою спеціальних інструментів.
2. Переносно, залишити глибокий, незабутній слід, відбитися в чомусь (про враження, спогади, почуття).