1. (заст.) Двірський, придворний; людина, що перебуває при дворі монарха або знатної особи.
2. (заст., перен.) Підлабузник, прислужник; той, хто догоджає вищим за становищем, намагаючись отримати вигоду.
дворак
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Дворак верхи кудись скочив і повернувся незабаром, а за їм у т ропі лікар приб іг: жив тут недалеко у пана одного в ін пор ічно. Управитель його стрів на рундуці, підвів до покоїв.
— Невідомий автор, “021 Chornokril”
Частина мови: іменник (однина) |