двораки-утікачі

[dʋorɑkɪ-utikɑt͡ʃi] Іменник

Буква:Д

Значення

  1. (Історія) –

    Історичний термін для позначення селян-кріпаків, які втекли від своїх поміщиків у період кріпосного права на території України, часто осідали на вільних землях (наприклад, у Запорозькій Січі) або шукали притулку в інших поміщиків.

  2. (Історія) –

    У ширшому значенні — втікачі, які покинули своє місце проживання або соціальний стан, рятуючись від переслідувань, важких умов життя або праці, зокрема в історичному контексті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. двораки-утікач, р. двораків-утікача, д. дворакам-утікачеві, з. двораки-утікача, о. двораками-утікачем, м. двораках-утікачеві, к. двораки-утікачу

Більше записів