Словник Української Мови
1. Біологічна властивість рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розташовані на різних особинах одного виду, тобто існують окремі чоловічі та жіночі рослини.
2. У переносному значенні — подвійність, роздвоєність, наявність двох протилежних початків, явищ або принципів у чомусь.
Такий, на поверхні якого виконано гравіювання; покритий гравіюванням.
1. Виконати гравіювання на поверхні металу, скла, дерева тощо, створюючи малюнок, написи або візерунки шляхом вирізання, витравлювання або інших технік.
2. Переносно: чітко та назавжди закріпити, відобразити в пам’яті, свідомості (про яскраві образи, враження, події).
1. (фіз.) Властивість електричного струму, напруги або іншої фізичної величини, яка змінюється за синусоїдальним законом, мати два рівні за тривалістю півперіоди (напівхвилі) протягом одного повного коливання, причому форма цих півперіодів може бути симетричною або асиметричною.
2. (тех.) Характеристика випрямленого електричного струму, при якій використовуються обидва півперіоди (напівхвилі) змінної напруги, що забезпечує більш високу середню величину вихідної напруги порівняно з однопівперіодним випрямленням.
1. (про напис, малюнок тощо) Такий, що нанесений гравіюванням — технікою різьблення, вирізування або витравлювання на поверхні твердого матеріалу (металу, скла, дерева, каменю).
2. (переносно) Дуже чіткий, яскравий, ніби навіки зафіксований у пам’яті або на чомусь (про образ, спогад, почуття).
Властивість комп’ютерної системи, що має два центральних процесори (CPU), здатних працювати паралельно для підвищення продуктивності.
Архітектура або технологія, заснована на використанні двох процесорів в одній обчислювальній платформі (сервері, робочій станції тощо).
1. (про написи, зображення тощо) Такий, що створений гравіюванням — технікою нанесення різноманітних елементів (рисунків, орнаментів, написів) на поверхню металу, скла, дерева шляхом вирізання, витравлювання або вирізування.
2. (перен., про ознаки, риси обличчя тощо) Чітко окреслений, різко виражений, ніби вирізаний на поверхні.
1. Властивість апарату, пристрою або системи, що дозволяє працювати за двома різними програмами, алгоритмами або режимами.
2. У політиці та суспільному житті: поведінка, позиція або стратегія, що одночасно орієнтована на дві різні, часто суперечливі, цілі або програми дій.
1. (у техніці) Призначений для вигравіювання, пов’язаний з процесом гравіювання або його результатом.
2. (про зображення, малюнок) Створений шляхом вигравіювання на поверхні металу, дерева, скла тощо.
Двопроводовість — властивість електричного кола, системи або пристрою, що має два провідники для підведення живлення або передачі сигналу (наприклад, фазу та нуль у системі змінного струму).
Двопроводовість — технічна характеристика лінії зв’язку, кабелю або інтерфейсу, яка передбачає використання двох окремих провідників для організації двостороннього обміну даними (на відміну від чотирипровідної схеми).