Двопроводовість — властивість електричного кола, системи або пристрою, що має два провідники для підведення живлення або передачі сигналу (наприклад, фазу та нуль у системі змінного струму).
Двопроводовість — технічна характеристика лінії зв’язку, кабелю або інтерфейсу, яка передбачає використання двох окремих провідників для організації двостороннього обміну даними (на відміну від чотирипровідної схеми).