• видозмінювати

    1. Вносити зміни в щось, надавати іншого вигляду, форми або властивостей; перетворювати, модифікувати.

    2. (У граматиці) Змінювати форму слова за відмінками, числами, особами тощо; відмінювати або змінювати за родами, відмінками та числами.

  • деароматизація

    1. Технологічний процес видалення ароматичних вуглеводнів (переважно бензолу та його похідних) з нафтопродуктів (наприклад, гасів, дизельних палив) для покращення їхніх експлуатаційних властивостей та зниження токсичності.

    2. У харчовій промисловості — часткове або повне усунення природних ароматичних речовин з продукту (наприклад, з рослинних олій) за допомогою фізичних методів (нагрівання, паром).

  • видозмінюваний

    1. Такий, що може зазнавати видозмін; здатний змінювати свій вигляд, форму, структуру або властивості.

    2. (У граматиці) Такий, що підлягає відмінюванню або змінюванню за граматичними категоріями (наприклад, про відмінкові форми іменника).

  • деарилювання

    Хімічний процес, реакція відщеплення арильної групи (залишку ароматичного або гетероароматичного вуглеводню) від молекули органічної сполуки.

  • видозмінний

    1. Який зазнав видозміни, змін у своєму вигляді, формі або стані; перетворений, модифікований.

    2. (У лінгвістиці) Такий, що виражає або позначає видозміну (граматичну категорію виду дієслова).

  • видозмінитися

    1. Змінити свій вигляд, форму, властивості або стан; перетворитися на щось інше, набути нових ознак.

    2. (У біології) Зазнати видозміни, тобто еволюційної зміни, що призводить до утворення нового виду організмів.

  • деапелятив

    1. Слово, утворене від власної назви (антропоніма, топоніма тощо), що вживається як загальна назва предмета, явища або ознаки; деонім.

    2. У лінгвістиці: процес переходу власної назви в розряд загальних іменників або результат такого процесу.

  • видозмінити

    1. Змінити зовнішній вигляд, форму чогось, надати інших ознак, властивостей.

    2. У лінгвістиці: змінити граматичну форму слова, відмінювати або відмінюватися, змінювати за відмінками, числами, родами тощо.

  • деамінування

    Хімічний або біохімічний процес видалення аміногрупи (-NH₂) з органічної сполуки, зокрема з амінокислот або нуклеотидів.

    У біохімії — ферментативна реакція катаболізму амінокислот, що призводить до утворення аміаку та відповідних кетокислот.

  • видозмінений

    1. Такий, що зазнав видозміни; змінений у своєму вигляді, формі або суттєвих ознаках.

    2. (У біології, анатомії) Трансформований, перетворений у процесі еволюції або розвитку, набувши нової функції чи структури (наприклад, про видозмінені органи рослин).