1. Вносити зміни в щось, надавати іншого вигляду, форми або властивостей; перетворювати, модифікувати.
2. (У граматиці) Змінювати форму слова за відмінками, числами, особами тощо; відмінювати або змінювати за родами, відмінками та числами.
Словник Української Мови
1. Вносити зміни в щось, надавати іншого вигляду, форми або властивостей; перетворювати, модифікувати.
2. (У граматиці) Змінювати форму слова за відмінками, числами, особами тощо; відмінювати або змінювати за родами, відмінками та числами.
1. Технологічний процес видалення ароматичних вуглеводнів (переважно бензолу та його похідних) з нафтопродуктів (наприклад, гасів, дизельних палив) для покращення їхніх експлуатаційних властивостей та зниження токсичності.
2. У харчовій промисловості — часткове або повне усунення природних ароматичних речовин з продукту (наприклад, з рослинних олій) за допомогою фізичних методів (нагрівання, паром).
1. Такий, що може зазнавати видозмін; здатний змінювати свій вигляд, форму, структуру або властивості.
2. (У граматиці) Такий, що підлягає відмінюванню або змінюванню за граматичними категоріями (наприклад, про відмінкові форми іменника).
Хімічний процес, реакція відщеплення арильної групи (залишку ароматичного або гетероароматичного вуглеводню) від молекули органічної сполуки.
1. Який зазнав видозміни, змін у своєму вигляді, формі або стані; перетворений, модифікований.
2. (У лінгвістиці) Такий, що виражає або позначає видозміну (граматичну категорію виду дієслова).
1. Змінити свій вигляд, форму, властивості або стан; перетворитися на щось інше, набути нових ознак.
2. (У біології) Зазнати видозміни, тобто еволюційної зміни, що призводить до утворення нового виду організмів.
1. Слово, утворене від власної назви (антропоніма, топоніма тощо), що вживається як загальна назва предмета, явища або ознаки; деонім.
2. У лінгвістиці: процес переходу власної назви в розряд загальних іменників або результат такого процесу.
1. Змінити зовнішній вигляд, форму чогось, надати інших ознак, властивостей.
2. У лінгвістиці: змінити граматичну форму слова, відмінювати або відмінюватися, змінювати за відмінками, числами, родами тощо.
Хімічний або біохімічний процес видалення аміногрупи (-NH₂) з органічної сполуки, зокрема з амінокислот або нуклеотидів.
У біохімії — ферментативна реакція катаболізму амінокислот, що призводить до утворення аміаку та відповідних кетокислот.
1. Такий, що зазнав видозміни; змінений у своєму вигляді, формі або суттєвих ознаках.
2. (У біології, анатомії) Трансформований, перетворений у процесі еволюції або розвитку, набувши нової функції чи структури (наприклад, про видозмінені органи рослин).