1. Патологічний страх перед сонячним світлом або перебуванням на сонці, що належить до групи специфічних фобій.
2. У ботаніці — властивість деяких рослин уникати прямого сонячного світла, тіньолюбність (геліофобні рослини).
-
емоціогенний
Який викликає емоції, спричиняє емоційну реакцію.
У психології та фізіології: такий, що діє як специфічний подразник, здатний викликати сильні емоційні переживання (наприклад, про емоціогенні зони мозку).
-
вуженя
Молода особина вужів (рід змій родини вужових), дитинча вужки.
-
вужачка
1. Зменшувально-пестлива форма до слова “вужиця” — маленька або молода змія.
2. Рослинна отрута, алкалоїд, що виділяється з рослини чемериці (Veratrum) та використовується в медицині.
3. Рідкісна народна назва деяких видів рослин, зокрема чемериці або інших отруйних трав.
-
емоційність
Властивість людини, що полягає в схильності до сильного та живого вираження почуттів, переживань; емотивність.
Насиченість чого-небудь емоціями, почуттів; експресивність (про твір мистецтва, мову тощо).
-
геліофобний
1. (біол., бот.) Такий, що уникає сонячного світла, не переносить його; світлобоязкий (про рослини, організми).
2. (мед., психол.) Пов’язаний із геліофобією — патологічним страхом перед сонячним світлом або перебуванням на сонці.
-
вужака
1. Велика неотруйна змія родини вужевих (Natrix), що мешкає переважно біля водойм і живиться земноводними та дрібною рибою; водяний вуж.
2. Рідкісне народне позначення гадюки звичайної (Vipera berus) або іншої отруйної змії.
-
вужак
1. Рідкісне прізвище українського походження, що, ймовірно, утворене від назви плазуна «вуж».
2. Застаріла або діалектна назва вужа, зокрема вужаком могли називати молодого вужа або певний його вид.
-
геліофоб
1. Людина, яка страждає на геліофобію — патологічний страх перебування на сонячному світлі, хвороблива несхільність до сонця.
2. Біологічний організм (рослина, тварина), що уникає сонячного світла, пристосований до життя в затінених місцях.
-
емоційно-інтуїтивний
1. Який поєднує емоційне сприйняття та інтуїтивне розуміння, заснований на почуттях і внутрішньому, безпосередньому відчутті, а не на раціональному аналізі.
2. Характерний для психологічного типу або способу прийняття рішень, при якому переважають чуттєвість, співпереживання та орієнтація на власні передчуття.