Значення
- (Психологія) –
Властивість людини, що полягає в схильності до сильного та живого вираження почуттів, переживань; емотивність.
- (Мистецтво) –
Насиченість чого-небудь емоціями, почуттів; експресивність (про твір мистецтва, мову тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. емоційність, р. емоційності, д. емоційності, з. емоційність, о. емоційністю, м. емоційності, к. емоційносте