1. Учасник збройної боротьби, боїв; борець за що-небудь, лицар (перен.).
2. Солдат, вояк, військовий (заст. або висок.).
3. Той, хто відзначається мужністю, стійкістю, бойовим духом (перен.).
-
воївець
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, у складі Калуського району.
2. (заст., іст.) Той, хто воює; воїн, боєць. (Вживалося як загальна назва або, можливо, прізвисько).
-
гексахлороосмат
1. Неорганічна сполука, комплексна сіль, що містить аніон [OsCl₆]²⁻, утворений атомом осмію в ступені окиснення +4, координованим з шістьма атомами хлору.
2. Загальна назва солей, утворених катіоном металу (наприклад, калію, амонію) та комплексним аніоном гексахлороосмату(IV), які зазвичай мають характерне забарвлення (наприклад, червоне, чорне).
-
еллін
1. Представник стародавньої грецької народності, що населяла Елладу; давній грек.
2. (У широкому історико-культурному значенні) Представник античної грецької цивілізації, носій грецької мови та культури, незалежно від етнічного походження або місця проживання (особливо в період еллінізму).
3. (У сучасній розмовній мові, часто іронічно) Людина з характерною зовнішністю або манерами, що асоціюються з образами античності; статенний, гарний чоловік.
-
воєнізованість
Властивість або стан організації, структури, суспільства чи окремої людини, що характеризуються наявністю військових або квазівійськових рис, таких як сувора ієрархія, дисципліна, централізація управління, носіння форми, застосування військової термінології та процедур.
Ідеологічна спрямованість або політика, спрямована на посилення впливу військових принципів, цінностей та символіки на різні сфери суспільного життя (економіку, освіту, культуру тощо).
-
воєнізація
Процес надання чому-небудь військового характеру, організації чи статусу; переведення на військовий лад, посилення впливу військових структур у різних сферах суспільства.
В історичному та політичному контексті — політика держави, спрямована на посилення військової потужності, збільшення армії, розширення військової промисловості та підпорядкування економіки та суспільних інститутів військовим цілям.
-
еллада
Еллада — історична назва Греції, що походить від самоназви давньогрецьких племен (гелли, елліни) та вживається переважно в літературній, поетичній мові або для надання високого стилю.
Еллада — у давньогрецькій міфології та історії: власна назва області в Північній Греції (Фтіотида), звідки походили герої-ахейці, що брали участь у Троянській війні; згодом ця назва поширилася на всю територію, заселену еллінами.
-
гексахлороетан
Гексахлороетан — органічна сполука, повністю хлорований похідний етану, тверда кристалічна речовина з формулою C₂Cl₆, що застосовується як фумигант, у металургії для дегазації розплавів кольорових металів, а також у військовій справі для створення димових завіс.
-
воєнкор
Воєнний кореспондент — журналіст, який спеціалізується на висвітленні подій у зонах бойових дій, зокрема війни, та безпосередньо працює на території конфлікту.
Скорочена, розмовна форма від “воєнний кореспондент”, що вживається як у загальній мові, так і в професійному середовищі.
-
воєначальник
Особа, яка очолює військове формування або армію, здійснює верховне командування під час війни або великих бойових дій; полководець.
Високопоставлений військовий командир (у давнину або в історичному контексті).