1. Учасник збройної боротьби, боїв; борець за що-небудь, лицар (перен.).
2. Солдат, вояк, військовий (заст. або висок.).
3. Той, хто відзначається мужністю, стійкістю, бойовим духом (перен.).
воїн
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
«Я маю нещасливе 1 «Кожен закоханий є воїн» (італ.). 113 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ кохання, отче Антоніо», — була відповідь.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
— Тодi ти знав, що ти в товариствi воїн i що всi за тебе, як один, стоять! По правдi робили!
— Невідомий автор
Частина мови: іменник (однина) |