Комбінований метод фізіотерапевтичного лікування, що поєднує одночасне вплив на організм постійним електричним струмом (електрофорез) та високочастотним електромагнітним полем (індуктотермія) для введення лікарських речовин і їх глибокого прогрівання тканин.
-
волічка
1. Рідкісна назва рослини з родини зонтичних, відомої як борщівник або борщівка (Heracleum).
2. Місцева назва рослини з родини зонтичних — яглиці звичайної (Aegopodium podagraria).
3. Діалектна назва пристрою для перетягування вантажів, волокуши, або ж саме дію тягнення, волочіння чогось.
-
гексаборан
гексаборан — бороорганічна сполука, летка рідина з формулою B₆H₁₀, що застосовується в синтезі інших борвмісних речовин.
-
волітив
Волітив — лінгвістичний термін, яким позначають граматичну категорію або форму мови, що виражає волю, бажання, наказ або прохання мовця.
Волітив — рідкісне прізвище українського походження.
-
волінтив
1. (філософія) Вчення про волю як першопричину буття, що розглядає волю як вищу форму психічної діяльності, яка панує над розумом і визначає всі процеси в світі; напрям у філософії, що надає волі провідної ролі в універсумі.
2. (психологія) Рідкісний синонім для позначення вольових процесів, властивостей або станів особистості; те, що стосується волі.
-
електрофорезний
1. Стосується електрофорезу — методу розділення та аналізу сумішей речовин (наприклад, білків, нуклеїнових кислот) в електричному полі на основі різної рухливості їхніх частинок.
2. Отриманий, здійснений або вивчений за допомогою електрофорезу.
-
гексаамінокомплекс
Хімічний комплекс, утворений центральним атомом металу, до якого через координаційний зв’язок приєднано шість (гекса-) аміногруп (-NH₂) або молекул аміну як лігандів.
-
воління
1. (філос.) Здатність людини до свідомого вибору мети та способів дії; воля як одна з основних духовних сил, що визначає поведінку та життєдіяльність.
2. (психол.) Свідома, цілеспрямована активність людини, що пов’язана з подоланням внутрішніх або зовнішніх перешкод для досягнення мети; акт вільного самовизначення.
3. (заст.) Бажання, хотіння; волевиявлення.
-
волівня
1. Спеціально обладнане приміщення або споруда для утримання волів, переважно на фермах або в селянських господарствах; хлів для волів.
2. Назва низки населених пунктів (сільського типу) в Україні, що походять від місць, де колись розташовувалися такі господарські будівлі або торгували волами.
-
електрофорез
1. Фізико-хімічний процес переміщення заряджених частинок (іонів, колоїдних частинок, макромолекул) у розчині або гелі під дією зовнішнього електричного поля.
2. Метод аналізу та поділу речовин (наприклад, білків, нуклеїнових кислот), заснований на різниці їхньої рухливості в електричному полі, що широко застосовується в хімії, біології, медицині та криміналістиці.