Значення
- (Філософія) –
(філософія) Вчення про волю як першопричину буття, що розглядає волю як вищу форму психічної діяльності, яка панує над розумом і визначає всі процеси в світі; напрям у філософії, що надає волі провідної ролі в універсумі.
- (Психологія) –
(психологія) Рідкісний синонім для позначення вольових процесів, властивостей або станів особистості; те, що стосується волі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. волінтив, р. волінтива, д. волінтивові, з. волінтив, о. волінтивом, м. волінтиві, к. волінтиве