Древослів

Словник Української Мови

  • витягнення

    1. Дія за значенням дієслова “витягати” або “витягти”; процес отримання, добування чогось із середини, зсередини чогось іншого.

    2. Отримання, видобування корисних копалин, речовин або сировини з надра землі, водойми тощо (наприклад, нафти, газу, руди).

    3. Вилучення, виймання якогось предмета, елемента або частини з їхнього звичайного місця розташування або з чогось цілісного.

    4. У математиці — дія, обернена до піднесення до степеня; знаходження кореня з числа.

    5. У медицині — процедура видалення чогось із тіла (наприклад, зуба) або лікувальна маніпуляція з витягуванням кінцівок, хребта для лікування переломів, вивихів.

  • гартування

    1. Технологічний процес термічної обробки металів або сплавів, що полягає у їх нагріванні до високої температури з подальшим швидким охолодженням (зазвичай у воді, олії або іншому середовищі) для підвищення твердості та міцності.

    2. Перен. Виховання в суворих умовах, що сприяє розвитку стійкості, витривалості, звиканню до труднощів; загартовування.

    3. Спец. Процес поступового звикання організму (рослин, тварин, людини) до несприятливих факторів довкілля (холоду, спеки тощо) для підвищення його стійкості.

  • витягач

    1. Пристрій або механізм для витягування, виймання, підйому або переміщення чого-небудь; екстрактор.

    2. Те саме, що витяжна шафа — пристрій у вигляді шафи з вентилятором для видалення пари, запахів тощо над варильною поверхнею.

    3. Розм. Те саме, що тягач — потужний транспортний засіб для перевезення важких вантажів, напівпричепів тощо.

  • електрозапалювач

    Пристрій для автоматичного або керованого електричного запалювання палива (газу, рідкого палива тощо) у побутових та промислових приладах (наприклад, у газових плитах, котлах, пальниках).

    Електричний пристрій, призначений для створення вогню (іскри) з метою запалювання чого-небудь (наприклад, сигарет, вогнища), що працює від акумулятора або батарейок.

  • витягання

    1. Дія за значенням дієслова витягати; отримання, добування чогось із середини, з глибини, з-під чогось або з якогось місця.

    2. Процес або результат випрямлення, розтягування чогось для надання потрібної форми, ліквідації деформації.

    3. У медицині — лікувальна процедура, що полягає у розтягуванні певних частин тіла (хребта, кінцівок) з метою лікування переломів, вивихів або захворювань опорно-рухового апарату.

    4. У техніці — процес обробки металу або іншого матеріалу тиском, при якому заготовка під тиском витягується через отвір матриці для отримання виробу з меншим поперечним перерізом (наприклад, виготовлення дроту, труб).

  • гартувальня

    Спеціалізоване приміщення, цех або ділянка на металургійному чи машинобудівному підприємстві, де проводиться операція гартування (термічного оброблення) металевих виробів для надання їм підвищеної твердості та міцності.

  • витягальниця

    1. Жінка, яка працює на витягальній установці, займається витяганням чого-небудь (наприклад, волокна з рослинної сировини).

    2. Технічна пристрій, машина або установка для витягання, вилучення чого-небудь (наприклад, соку, олії, волокна).

  • електрозапальник

    Електрозапальник — пристрій для підпалювання пальника газової плити, працюючий від електричного струму (наприклад, від батарейки або мережі), який створює іскру.

    Електрозапальник — ручний пристрій для запалювання вогню (сигарет, свічок тощо), що генерує електричну іскру при натисканні кнопки.

  • витягальник

    Витягальник — спеціальний пристрій або механізм, призначений для витягування, виймання або вилучення чогось із чогось (наприклад, корчувач пнів, засоб для витягування цвяхів).

    Витягальник — рідкісне позначення особи, яка щось витягає або займається витягуванням (за професією або дією).

  • витяг

    1. Документ, що містить короткий переказ або відтворення найважливіших частин, положень іншого документа, тексту; виписка.

    2. Розділ, частина наукової, навчальної чи довідкової книги, що містить викладення окремого питання, теми або вибірку цитат, правил тощо.

    3. (у хімії, фармацевтиці) Концентрований продукт, отриманий вилученням (екстрагуванням) діючих речовин із сировини за допомогою розчинника; екстракт.

    4. (застаріле) Дія за значенням дієслова *витягти*; витягання.