Значення
- (Техніка) –
Технологічний процес термічної обробки металів або сплавів, що полягає у їх нагріванні до високої температури з подальшим швидким охолодженням (зазвичай у воді, олії або іншому середовищі) для підвищення твердості та міцності.
- (Психологія) –
Перен. Виховання в суворих умовах, що сприяє розвитку стійкості, витривалості, звиканню до труднощів; загартовування.
- (Біологія) –
Спец. Процес поступового звикання організму (рослин, тварин, людини) до несприятливих факторів довкілля (холоду, спеки тощо) для підвищення його стійкості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гартування, р. гартування, д. гартуванню, з. гартування, о. гартуванням, м. гартуванні, к. гартування