Значення
- (Техніка) –
Пристрій для автоматичного або керованого електричного запалювання палива (газу, рідкого палива тощо) у побутових та промислових приладах (наприклад, у газових плитах, котлах, пальниках).
- (Техніка) –
Електричний пристрій, призначений для створення вогню (іскри) з метою запалювання чого-небудь (наприклад, сигарет, вогнища), що працює від акумулятора або батарейок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. електрозапалювач, р. електрозапалювача, д. електрозапалювачеві, з. електрозапалювач, о. електрозапалювачем, м. електрозапалювачеві, к. електрозапалювачу