1. (діал.) Тривожно метушитися, поспішати, хапатися з одного боку в інший, намагаючись щось зробити; клопотатися, метушитися.
2. (діал.) Вагатися, нерішуче поводитися; зволікати, гаятися.
Словник Української Мови
1. (діал.) Тривожно метушитися, поспішати, хапатися з одного боку в інший, намагаючись щось зробити; клопотатися, метушитися.
2. (діал.) Вагатися, нерішуче поводитися; зволікати, гаятися.
Вобулятор — власна назва пристрою для вимірювання швидкості вітру, розробленого та виготовленого українським винахідником Олександром Вобулим.
Який стосується обчислень, що виконуються за допомогою електронних пристроїв, зокрема комп’ютерів.
Вобла — невелика прісноводна риба родини коропових, що мешкає в басейні Каспійського моря, промисловий підвид плотви звичайної (Rutilus rutilus caspicus).
Вобла — популярна назва в’яленої або копченої риби цього виду, традиційна закуска.
Внір — власна назва українського видавництва, яке діяло у Львові в міжвоєнний період (1919–1939 роки), спеціалізувалося на випуску художньої, дитячої та навчальної літератури.
1. (діал.) Швидко й недбало говорити, базікати, теревенити.
2. (діал.) Видавати безладні, різкі звуки; гуркотіти, грюкати (часто про звук коліс, механізмів).
1. (фіз.) Пов’язаний з одночасною дією або взаємодією електронів та іонів; що стосується процесів, у яких беруть участь як електрони, так і іони.
2. (тех.) Характеризує пристрої, явища або технології, що використовують або ґрунтуються на спільному використанні потоків електронів та іонів (наприклад, про електронно-іонні методи обробки поверхонь).
1. Зменшувально-пестливе від слова “внук” — син сина або дочки.
2. (переносно, зневажл.) Про молодого, недосвідченого чоловіка, юнака.
1. Донька сина або доньки щодо їхніх батьків.
2. (переносно) Представниця молодшого покоління, нащадок у широкому розумінні (часто вживається зі зневажливим відтінком).
Гатала — власна назва села в Україні, що входить до складу Берегівської міської громади Берегівського району Закарпатської області.