1. (діал.) Швидко, жваво рухатися, метушитися, поспішати; виявляти активність, енергійність.
2. (діал.) Тремтіти, здригатися (наприклад, від холоду, страху).
Словник Української Мови
1. (діал.) Швидко, жваво рухатися, метушитися, поспішати; виявляти активність, енергійність.
2. (діал.) Тремтіти, здригатися (наприклад, від холоду, страху).
Єпископат — це зібрання єпископів певної церкви, країни або регіону як особлива вища група духовенства.
Єпископат — це посада, сан або гідність єпископа; єпископство.
1. Швидко та недбало працювати, робити щось поспіхом, часто зі звуками, що нагадують «жвах-жвах».
2. Часто, багаторазово та швидко рухати чимось, трясти, хитати (наприклад, ногою, гілкою).
3. Розмовно: швидко й багато говорити, базікати.
1. Який стосується єпископа, належить єпископу; єпископський.
2. Який стосується церковної організації, де центральну роль у керівництві та збереженні апостольської спадкоємності відіграє інститут єпископів (єпископат); характерний для таких церков.
3. (Як власна назва) Який стосується Єпископальної церкви (наприклад, Протестантської єпископальної церкви у США).
1. Вища духовна особа в християнських церквах, що очолює єпархію (церковну адміністративно-територіальну одиницю) і має повноваження висвячувати священиків та здійснювати таїнство миропомазання.
2. У православ’ї та католицизмі — третій, найвищий ступінь священства (після диякона та пресвітера), на який зводять через хіротонію; архієрей.
3. У шахівниці — фігура, що ходить по діагоналях на будь-яку кількість полів; офіцер.
1. (анат.) Рухливий придаток ротового апарату в комах та деяких інших членистоногих, розташований з боків нижньої губи; призначений для утримання та подрібнення їжі.
2. (зоол.) Одна з пар щелеп у багатоніжок (губоногих), що несе отруйні залози та виконує функцію захоплення й умертвіння здобичі.
1. Жвакунець — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Березівському районі.
2. Жвакунець — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Роздільнянському районі (історична назва, сучасна офіційна назва може відрізнятися).
1. Церковно-адміністративна одиниця в православній, католицькій та деяких інших християнських церквах, що перебуває під управлінням єпископа (архієпископа, митрополита).
2. Територія, на яку поширюється влада такого єпископа, а також її населення, що належить до певної церкви.
1. Рід комах родини пластинчастовусих, представники якого мають потужні щелепи та живляться переважно деревиною або грибами (Lucanidae).
2. Розмовна назва жука-рогача, одного з найвідоміших представників родини жвакунів.
1. Який стосується єпархії як церковно-адміністративної одиниці, належить до неї або є її частиною.
2. Який належить до єпархії як церковного округу, пов’язаний з її діяльністю або управлінням.
3. Який знаходиться у віданні єпархії або підпорядкований єпархіальному архієрею (єпископу).