1. Жувати, переважно щось тверде або жуйку, з характерним звуком, що виникає при цьому.
2. (переносне значення) Багаторазово та одноманітно повторювати одне й те саме, “жувати” одну думку.
-
єнотовий
1. Який стосується єнота або єнотів, властивий єнотам; призначений для єнотів.
2. Зроблений з хутра єнота; такий, що виконаний з використанням хутра єнота.
3. За зовнішнім виглядом, забарвленням або іншими ознаками схожий на єнота, зокрема на єнота уссурійського (ракуна).
-
жвакання
1. Дія за значенням дієслова “жвакати” — інтенсивне жування, переважно твердої їжі, що супроводжується характерним звуком.
2. (переносно) Тривале, нудне обговорення однієї й тієї ж теми, безплідне пережовування думок.
-
єнот
1. Хижий ссавець родини єнотових із сірувато-бурим хутром, довгим пухнастим хвостом з темними кільцями та характерною «маскою» навколо очей; поширений у Північній та Центральній Америці, акліматизований у Європі та деяких регіонах Азії (зоол. Procyon lotor).
2. Хутро або шкіра цієї тварини, що використовуються у хутряних виробах.
-
жвака-галс
Жвака-галс — морський термін, що означає короткий шматок троса, яким кріплять вітрило до гака (металевого гачка) на щоглі чи реї для швидкого та надійного з’єднання.
-
єновий
1. Стосовний до Єни, пов’язаний із нею (річка в Німеччині).
2. Стосовний до Єни, пов’язаний із нею (місто в Німеччині).
-
єндіол
Єндіол — у хімії: нестійка таутомерна форма енолу, у якій гідроксильна група (-OH) приєднана до одного з атомів вуглецю подвійного зв’язку C=C, а карбонільна група (C=O) знаходиться в сусідньому положенні, утворюючи структуру 1,2-ендіолу.
Єндіол — у біохімії: важливий проміжний продукт у деяких біохімічних процесах, зокрема в реакціях перегрупування, наприклад, у перетворенні фосфогліцерату в фосфоенолпіруват під час гліколізу.
-
жвака
1. (діал.) Рухлива, жвава людина, зазвичай дитина; непосидюча, метушлива особа.
2. (діал.) Жива, рухлива тварина, зокрема коняка.
3. (діал., перен.) Частіше у множині “жваки”: рухи, дії, метушня; клопіт, турбота.
-
єндриховський
1. Стосовний до Єндрихівців — села в Україні (Івано-Франківська область, Городенківський район) або його мешканців; що походить з Єндрихівців.
2. Стосовний до Єндрихівки — назви кількох сіл в Україні (наприклад, у Вінницькій чи Хмельницькій областях) або їх мешканців; що походить з Єндрихівки.
3. Утворений від прізвища Єндриховський або пов’язаний з його носіями.
-
жвавішатися
Жвавішатися — ставати жвавішим, активнішим, енергійнішим; набирати рухливості, пожвавлюватися.