1. (вживається з родовими відмінками іменників) Рухатися або спрямовувати щось у глибину чогось, всередину, далі від поверхні.
2. (переносно) Приділяти пильну увагу, заглиблюватися в суть чогось, детально вивчати якесь питання, проблему.
Словник Української Мови
1. (вживається з родовими відмінками іменників) Рухатися або спрямовувати щось у глибину чогось, всередину, далі від поверхні.
2. (переносно) Приділяти пильну увагу, заглиблюватися в суть чогось, детально вивчати якесь питання, проблему.
1. Зігнути щось усередину, надати увігнутої форми.
2. (перен., розм.) Сильно вдарити, встромити щось у щось; вбити.
3. (перен., розм.) Різко та категорично сказати, вставити слово у розмові; зробити різке зауваження.
1. Власна назва фізіологічного рефлексу, що полягає в різкому, швидкому та гучному вдиху з одночасним закриттям голосової щілини, який виникає мимоволі після ситних обідів або вживання газованих напоїв; ікота.
2. (переносно) Неперервне, набридливе повторення одних і тих самих слів, дій або ситуацій; одноманітне, циклічне відтворення чогось.
вгледітися — придивляючись, розгледіти когось, щось; помітити поглядом.
вгледітися — уважно вдивляючись, побачити, розгледіти щось, що важко помітити здалеку або в умовах поганої видимості.
вгледітися (у кого, у що) — заст., перен. — уважно вдуматися, вникнути в щось, зрозуміти суть.
1. Представниця корінного народу ескімосів, що мешкає переважно на арктичному узбережжі Північної Америки, Гренландії та Чукотки.
2. Жіночий зимовий головний убір (часто з хутряною опушкою), що закриває потилицю та вуха, названий на честь традиційного одягу ескімосів.
1. (про органічні речовини) Розкластися, перетворитися на гній, перегнити в ґрунті під впливом мікроорганізмів; перегноїтися.
2. (переносно, розм.) Застрягнути, затриматися десь на тривалий час; засидітися.
1. Помітити когось або щось, намагаючись розгледіти, побачити серед чогось, у чомусь (зазвичай на відстані або в складних умовах).
2. Перен. Убачити, усвідомити щось внутрішнім зором, передбачити, зрозуміти.
1. (діал.) Те саме, що гикавка — різкі звуки, що виникають при гиканні (гучному видиху повітря через звужену голосову щілину під час ікоти ади плачу).
2. (діал., перен.) Про людину, яка часто або голосно гикає, ікає.
1. Додати гній або інші органічні добрива до ґрунту для підвищення його родючості.
2. (у переносному значенні) Наситити, збагатити щось (наприклад, творчість, знання) певними якостями, елементами, що сприяють розвитку.
3. (розм.) Забруднити, зробити брудним, часто в результаті потрапляння чогось липкого, рідкого тощо.
Ескімоси — корінний народ, що мешкає переважно на арктичних узбережжях Північної Америки (від Аляски до Гренландії), а також на крайньому сході Росії (Чукотка); представники цього народу.
Ескімоси — загальна назва групи споріднених народів (інуїти, юпіки, інупіати тощо), що мають спільне походження, культуру та традиційний спосіб життя, заснований на полюванні на морського звіра.