гикало

1. (діал.) Те саме, що гикавка — різкі звуки, що виникають при гиканні (гучному видиху повітря через звужену голосову щілину під час ікоти ади плачу).

2. (діал., перен.) Про людину, яка часто або голосно гикає, ікає.

Приклади:

Приклад 1:
Воно зітхало вітрами і гикало полиновою наливкою. Данько давно вже йшов, нічого не думаючи, і забув про ноги й про кілометри.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”