1. (діал.) Те саме, що гикавка — різкі звуки, що виникають при гиканні (гучному видиху повітря через звужену голосову щілину під час ікоти ади плачу).
2. (діал., перен.) Про людину, яка часто або голосно гикає, ікає.
гикало
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Воно зітхало вітрами і гикало полиновою наливкою. Данько давно вже йшов, нічого не думаючи, і забув про ноги й про кілометри.
— Невідомий автор, “146 Yogansen Mayk Podorozh Uchenogo Doktora Leonardo I Yogo Maybutnoyi Kokhanky Prekrasnoyi Alchesty U Slobozhansku Shveytsariyu”
Частина мови: іменник (однина) |