Словник Української Мови
1. Різко, з силою вдаритися об щось, зіткнутися з чимось, зазнавши удару або пошкодження (часто з відтінком несподіваності або необережності).
2. Перен. Потрапити у складну, неприємну ситуацію; зазнати невдачі, провалу.
3. Розм. Швидко, різко рушити, кинутися кудись (часто з місця).
1. (про рослини, зокрема про лозу, плющ тощо) Обвиватися навколо чогось, рости, обплітаючи опору.
2. (переносно, про стежку, річку, дорогу тощо) Плавно і звивисто тягтися, йти серпантином.
3. (застаріле або поетичне) Щільно обвивати, обплітати собою; вплітатися.
1. У напрямку до верхньої частини чогось, угору, протилежно до “вниз”.
2. У бік вищих щаблів ієрархії, влади або соціального становища.
3. У напрямку до витоків річки, протилежно до течії.
4. У бік північних районів, широт (зазвичай у стійких виразах).
5. У математиці — про зростання величини, показника.
1. Скорочена назва члена Соціал-демократичної партії (спочатку Російської імперії, зокрема України, а згодом — інших країн).
2. У розмовній мові — людина, що дотримується соціал-демократичних поглядів.
1. (про рослини) Такий, що має витий, звивистий стебло або гілки; звивистий, покручений.
2. (переносно, про волосся, коси тощо) Укладений, заплетений у виття; заплетений, переплетений.
ввертітися — дієслово доконаного виду, яке означає: 1. Обертаючись, швидко потрапити кудись або опинитися в чомусь, зазвичай небажано або випадково (наприклад, про дрібний предмет).
ввертітися — 2. Розмовне значення: спритним рухом, часто обманним чи підступним, проникнути кудись, втертися, влізти (наприклад, в натовп, в довіру).
1. (діал.) Те саме, що ввитися — обвиватися, обплітатися навколо чогось (про рослини).
2. (перен., діал.) Старанно, зосереджено зайнятися чимось, заглибитися в щось.
1. Назва латинської ліфи S, s, яка в українському алфавіті передає приголосний звук [с] (твердий) або [с’] (м’який).
2. Назва форми, обрису або предмета, що нагадує цю літеру (наприклад, “труба з есом”).
3. У спеціальних термінах: позначення, що містить цю літеру (наприклад, розмір одягу S (англ. small — малий), хімічний елемент S (sulfur — сірка), фізична одиниця S (сіменс) тощо).
1. (розм.) Швидко, спритними рухами вставити, всунути щось кудись, часто з обертальним рухом.
2. (перен., розм.) Умовити, вмовити когось, схилити до чогось хитрістю або наполегливими проханнями.
1. У висоту, угору (зазвичай про рух або розташування чогось).
2. У повітрі, на висоті (про перебування або розташування чогось).