Словник Української Мови
1. (про об’єкт, систему або процес) Такий, що його можна ввести в дію, запустити, ініціювати або активувати за допомогою певних дій або команд.
2. (у програмуванні та інформатиці) Про дані, параметри або команди: такий, що може бути поданий на вхід програми, системи чи пристрою для подальшої обробки.
1. Жінка або дівчина — член або прихильниця політичної партії соціалістів-революціонерів (есерів), яка була активною в Російській імперії та під час Української революції початку XX століття.
2. Представниця або прихильниця ідеології та політичної програми партії соціалістів-революціонерів (есерів).
1. У гештальтпсихології — будь-який з принципів організації психічного досвіду, що сприймається як цілісний образ (гештальт), а не як сума окремих елементів; принцип, що пояснює групування елементів у сприйнятті (наприклад, близькість, подібність, замкнутість, продовження).
2. У мистецтві та дизайні — формальний принцип композиційної організації, що забезпечує цілісність сприйняття художнього твору або об’єкта.
1. У висоту, угору, вертикально вгору (зазвичай про напрямок руху, розташування або дію).
2. У вигляді високої споруди, стовпа, вежі (про те, що підіймається або стоїть).
3. (у переносному значенні) На високому рівні, високо (про розвиток, стан чогось).
Вволікатися — поступово, повільно входити в якийсь стан, набувати певної властивості або звички; втягуватися.
Вволікатися — старанно, з віддачею занурюватися в якусь діяльність, процес; захоплено займатися чимось.
Вволікати — затягувати, втягувати когось або щось у якусь справу, процес, стан, часто з негативним відтінком (наприклад, у конфлікт, неприємності, злочин).
Вволікати — поступово вводити, включати когось у коло якихось інтересів, діяльності, знайомств.
Вволікати (розм.) — повільно, поступово засмоктувати, втягувати всередину (наприклад, рідина вволікає предмет).
1. (розм.) Намагатися зробити щось із зайвими зусиллями, метушнею; клопотатися, турбуватися.
2. (розм.) Витрачати багато сил і часу на виконання якоїсь роботи, довго та ретельно щось робити; возитися.
1. У психології: цілісна структура, форма або образ, що володіє певною організацією та властивостями, відмінними від суми властивостей її окремих частин; центральне поняття гештальтпсихології.
2. У побутовому вживанні: завершений, цілісний образ якоїсь ситуації, переживання або процесу, що залишається в пам’яті; часто вживається у виразах “закрити гештальт” (психологічно завершити незавершену ситуацію) та “відкритий гештальт” (незавершена, нав’язлива ситуація).
1. Член або прихильник російської політичної партії «Партія соціалістів-революціонерів» (ПСР), що існувала в першій третині XX століття та відстоювала ідеї народництва та соціалізму.
2. Представник або прихильник аналогічних політичних партій соціалістичного спрямування в інших країнах, зокрема в Україні в період революцій 1917–1921 років.
1. (діал.) Віддаватися волі, надавати собі свободи дій; поводитися розкуто, без обмежень.
2. (діал.) Забавлятися, веселитися, розважатися; пустувати.
3. (діал.) Бути вільним від роботи, спочивати; нічого не робити, ледарювати.