гештальт

[ɦɛʃtɑlʲt] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Психологія) –

    У психології: цілісна структура, форма або образ, що володіє певною організацією та властивостями, відмінними від суми властивостей її окремих частин; центральне поняття гештальтпсихології.

  2. (Психологія) –

    У побутовому вживанні: завершений, цілісний образ якоїсь ситуації, переживання або процесу, що залишається в пам’яті; часто вживається у виразах “закрити гештальт” (психологічно завершити незавершену ситуацію) та “відкритий гештальт” (незавершена, нав’язлива ситуація).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гештальт, р. гештальту, д. гештальтові, з. гештальт, о. гештальтом, м. гештальті, к. гештальте

Більше записів