1. Загрузнути, поринути у щось в’язке, м’яке (у болото, сніг, грязь тощо).
2. Перен. Зануритися, заглибитися у якийсь стан, діяльність або обставини (наприклад, у роздуми, борги, роботу).
-
вдавні
1. У давні часи, у давнину, у минулому.
2. (Уживається як прислівник часу) Дуже давно, за старих часів.
-
вгрузлий
1. Який загруз, застряг у чомусь м’якому, в’язкому (про тварину, людину, транспортний засіб тощо).
2. Який поринув, заглибився у щось (переважно в абстрактних поняттях: у думки, клопоти, борги тощо).
-
вдавлюватися
1. Дієслово, що означає насильницьке або інтенсивне втискання чогось у поверхню, внаслідок чого утворюється заглиблення, ямка; впроваджуватися всередину під тиском.
2. (перен.) Старанно, наполегливо заглиблюватися в щось (у деталі, тему, проблему), приділяючи пильну увагу; вникати.
-
гита
1. (історичне) Старовинна струнно-щипкова музична інструмент, поширена в Європі в епоху Відродження та Бароко, попередник сучасної гітари, з овальним корпусом, плоскою нижньою декою та віялоподібним грифом.
2. (рідко) Народна назва деяких струнних музичних інструментів, зокрема, різновиду скрипки або примітивної гітари в українському побуті.
-
естер
Естер — жіноче особове ім’я, що походить від імені біблійної цариці Есфір (івр. אֶסְתֵּר, Ester), яка врятувала єврейський народ від знищення в Перській імперії.
Естер — органічна сполука, продукт взаємодії кислоти та спирту з утворенням води; утворюється в результаті реакції етерифікації та широко застосовується в промисловості як розчинник, пластифікатор, ароматизатор тощо.
-
вгрузатися
1. Заглиблюватися, занурюватися у щось м’яке, в’язке, сипке (про ноги, колеса тощо).
2. Перен. Ставати об’єктом або занурюватися у щось, що потребує великих зусиль, часу або уваги (наприклад, у роботу, проблему, деталі).
3. Розм. Сильно вдаватися до чогось, захоплюватися чимось надмірно.
-
вдавлювати
1. Силою натискати на щось, щоб утворити заглиблення або зробити так, щоб предмет частково чи повністю ввійшов у поверхню чогось.
2. Перен. Нав’язувати комусь щось силою, примушувати до чогось, змушувати прийняти (думку, ідею, рішення тощо).
-
вгрузати
1. Загрузнути, поринути у щось в’язке, м’яке (у сніг, болото, глибокий пісок тощо); застрягати, занурюватися.
2. Перен. Занурюватися у якийсь стан, діяльність або обставини, часто з відтінком важкості, клопоту або повільності (наприклад, вгрузати у деталі, вгрузати у борги).
-
гиряво
1. (від дієслова “гиряти”) — важко, з натугою, з великим зусиллям (про пересування, рух).
2. (переносно) — повільно, важко, із труднощами (про розвиток подій, процесів).