естер

Естер — жіноче особове ім’я, що походить від імені біблійної цариці Есфір (івр. אֶסְתֵּר, Ester), яка врятувала єврейський народ від знищення в Перській імперії.

Естер — органічна сполука, продукт взаємодії кислоти та спирту з утворенням води; утворюється в результаті реакції етерифікації та широко застосовується в промисловості як розчинник, пластифікатор, ароматизатор тощо.

Приклади вживання

Приклад 1:
Проте літературна творчість євреїв доби Другого храму не звелася до простої переробки старих сюжетів, з’явилися й нові літературні твори, в тому числі патріотичні «Книга Естер» та «Книга Даниїла». У VI—III ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Найбільшим літературним надбанням стародавніх євреїв вважається створення художньої прози та жанру коротких повістей, пов ’язаних з єврейською історією («Книга Рути», «Книга Естер», «Книга Юдити» та «Книга Товія»), Староєврейська література в її біблійному переказі вплинула на творчість багатьох письменників і художників середньовіччя та нової доби. До її ідей і сюжетів зверталися Т. Шевченко, Леся Українка, І. Франко, О. Пушкін, О. Купрін, Дж.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Частина мови: іменник (однина) |