Словник Української Мови
Властивість комп’ютерної системи, що має два центральних процесори (CPU), здатних працювати паралельно для підвищення продуктивності.
Архітектура або технологія, заснована на використанні двох процесорів в одній обчислювальній платформі (сервері, робочій станції тощо).
1. (про написи, зображення тощо) Такий, що створений гравіюванням — технікою нанесення різноманітних елементів (рисунків, орнаментів, написів) на поверхню металу, скла, дерева шляхом вирізання, витравлювання або вирізування.
2. (перен., про ознаки, риси обличчя тощо) Чітко окреслений, різко виражений, ніби вирізаний на поверхні.
1. Властивість апарату, пристрою або системи, що дозволяє працювати за двома різними програмами, алгоритмами або режимами.
2. У політиці та суспільному житті: поведінка, позиція або стратегія, що одночасно орієнтована на дві різні, часто суперечливі, цілі або програми дій.
1. (у техніці) Призначений для вигравіювання, пов’язаний з процесом гравіювання або його результатом.
2. (про зображення, малюнок) Створений шляхом вигравіювання на поверхні металу, дерева, скла тощо.
Двопроводовість — властивість електричного кола, системи або пристрою, що має два провідники для підведення живлення або передачі сигналу (наприклад, фазу та нуль у системі змінного струму).
Двопроводовість — технічна характеристика лінії зв’язку, кабелю або інтерфейсу, яка передбачає використання двох окремих провідників для організації двостороннього обміну даними (на відміну від чотирипровідної схеми).
1. (про дитину) Набігатися, награтися досхочу, втомитися від активної гри.
2. (про тварину, перев. про коня) Набігатися, наскакатися, втомитися від руху, втратити надмірну енергію, стати спокійнішим.
3. (перен., розм.) Активно, з захопленням віддатися якійсь справі, заходу, знайти собі розвагу, розраду в чомусь.
1. Лінгвістичний термін, що позначає властивість речення мати дві граматичні основи (два підмети та два присудки), тобто бути складним реченням, що складається з двох предикативних одиниць.
2. У логіці та філософії — властивість судження або висловлювання містити дві предикації, тобто встановлювати зв’язок між двома окремими положеннями або станами.
1. Отримувати перемогу в змаганні, суперництві, грі тощо; перемагати.
2. Отримувати щось як виграш у лотереї, азартній грі, розіграші.
3. Добувати, отримувати користь, перевагу внаслідок певних дій або обставин.
4. У музиці: виконувати музичний твір на інструменті, грати.
1. Властивість або стан системи, організації чи процесу, що передбачає одночасне функціонування двох паралельних потоків (наприклад, навчання, обробки даних, руху).
2. У системах освіти — організація навчального процесу, при якій заклад здійснює підготовку фахівців за двома формами навчання одночасно (наприклад, денною та заочною).
3. У техніці та інформатиці — здатність пристрою або програми обробляти два потоки даних або виконувати два незалежні процеси одночасно.
1. (про тварин) Одужати після хвороби, загоїти рани, повернутися до здорового стану.
2. (переносно, розмовне) Відновити сили, прийти до тями після важких переживань, хвороби, виснаження; видужати.