двопотоковість

1. Властивість або стан системи, організації чи процесу, що передбачає одночасне функціонування двох паралельних потоків (наприклад, навчання, обробки даних, руху).

2. У системах освіти — організація навчального процесу, при якій заклад здійснює підготовку фахівців за двома формами навчання одночасно (наприклад, денною та заочною).

3. У техніці та інформатиці — здатність пристрою або програми обробляти два потоки даних або виконувати два незалежні процеси одночасно.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |