1. Дія за значенням дієслова виплавити; процес отримання металу з руди або іншої сировини шляхом плавлення.
2. Кількість металу, що отримана за один такий технологічний процес; плавка.
-
випихач
1. Рідкісне діалектне позначення людини або предмета, що виштовхує, виганяє когось або щось.
2. У технічному сленгу (переважно залізничному) — спеціальний пристрій або механізм, призначений для виштовхування, скидання вантажу з платформи або вагона.
-
еластозан
Еластозан — власна назва торгової марки медичних виробів (переважно еластичних бинтів, компресійного трикотажу), призначених для фіксації, підтримки або стиснення тканин при лікуванні та профілактиці захворювань судин, післяопераційних станів, травм.
-
гараздувати
Гараздувати — уживати слово “гаразд” або його похідні форми в мовленні.
-
випихання
1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Білоцерківського району Київської області.
-
випитування
1. Дія за значенням дієслова “випитувати” — отримання інформації шляхом постановки питань, часто настирливих або вмілих, з метою дізнатися щось приховане, таємне або небажане для розголошення співрозмовником.
2. Систематичне чи цілеспрямоване опитування, часто в офіційному або службовому контексті (наприклад, слідче випитування), для з’ясування обставин, отримання свідчень чи зізнань.
3. (переносно) Уважне, напружене спостереження, вивчення чогось з метою пізнання (наприклад, випитування поглядом).
-
еластоз
1. (мед.) Патологічне переродження еластичних волокон шкіри або інших тканин організму, що призводить до втрати ними пружності та міцності.
2. (дермат.) Загальна назва захворювань шкіри, зумовлених дегенеративними змінами в еластичних волокнах її сполучної тканини (наприклад, сонячний еластоз).
-
гараздування
Гараздування — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі (сучасна адміністративно-територіальна одиниця може змінюватися).
-
випити
1. Дія за значенням дієслова “випити” — споживання рідини (переважно алкогольного напою) у певній кількості або до кінця; результат такої дії.
2. (у розмовному мовленні) Кількість алкогольного напою, призначена для одноразового споживання; порція, чарка.
-
випит
1. (діал.) Дія за значенням дієслова випити; вживання спиртного, пиття.
2. (діал.) Кількість рідини (часто спиртного), яку можна випити за один раз; порція, ковток.
3. (діал., перен.) Випробування, тяжка пригода, нещастя (часто у виразах: “це тобі не випит”, “от тобі й випит”).