випихач

[ʋɪpɪxɑt͡ʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне діалектне позначення людини або предмета, що виштовхує, виганяє когось або щось.

  2. (Техніка) –

    У технічному сленгу (переважно залізничному) — спеціальний пристрій або механізм, призначений для виштовхування, скидання вантажу з платформи або вагона.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. випихач, р. випихача, д. випихачеві, з. випихача, о. випихачем, м. випихачеві, к. випихачу

Більше записів