Значення
- (Лінгвістика) –
(діал.) Дія за значенням дієслова випити; вживання спиртного, пиття.
- (Лінгвістика) –
(діал.) Кількість рідини (часто спиртного), яку можна випити за один раз; порція, ковток.
- (Лінгвістика) –
(діал., перен.) Випробування, тяжка пригода, нещастя (часто у виразах: “це тобі не випит”, “от тобі й випит”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. випит, р. випиту, д. випитові, з. випит, о. випитом, м. випиті, к. випите